Наводиться структурна класифікація аргументованих директиві у термінах теорії мовленнєвих актів. У процесі аналізу виявляється роль екстралінгвістичних факторів (соціально-рольовий статус комунікантів, ступінь їхнього емоційного збудження тощо) на формування семантико-синтаксичної структури аргументаційної конструкції.
