З огляду на сучасні зміни суспільної, соціальної, духовної парадигми та загальну кризу історичної свідомості у статті розглянуто (почасти в дискусійному плані) деякі теоретичні та методологічні проблеми літературно-історичного дискурсу. Ідеться передовсім про контроверсію між актуальними вимогами часу (виклики) та реальними труднощами осягнення літературного процесу, його іманентними суперечностями, практичною неохопністю тощо (апорії), чим первісно зумовлені неповнота й релятивний характер літературно-історичного знання