В статті наголошується на тому, що питання взаємодії бізнесу і влади охоплює як аспекти лобістської діяльності бізнесу, так й діяльність влади щодо вибудовування відносин із бізнесом в своїх інтересах. Показано, що найпоширенішою американською практикою міжнародного лобіювання є не пряме, а опосередковане лобіювання, пов"язане із впливом на громадську думку в інших країнах за допомогою інформаційних засобів або фінансування гуманітарних проектів. Натомість, інститути ЄС, які є об"єктами лобіювання, самі стимулюють підключення груп інтересів, що репрезентують некомерційні інтереси, до обговорення актуальних проблем.