Розглянуто зарубіжний досвід розвитку освітніх систем в контексті інтеграційних процесів заголом та становлення соціального портнерства у системі освіти зокрема. Проаналізоване складне завдання - забезпечити зростаючі потреби економіки, зумовлені розвитком виробництва високих технологій, европейських і глобальних інтеграцій та конкуренції, яке загострило необхідність побудови нової парадигми освіти протягом усього життя за допомогою соціальних партнерів. З"ясовано, що процес модернізації основних систем на засадах неперервності є складним і багатовимірним. У цюму контексті соціальне авртнерство розглядається як засіб вирішення суперечностей між освітою та ринком праці, як механізм розвитку та адекватного функціонування системи освіти.
