На основі теорії оптимального керування запропоновано еколого-економічну модель поведінки виробника в умовах установлених обмежень на емісії парникових газів. При цьому розглядається випадок недовикористаної емісійної квоти. На основі достатніх умов оптимальності розглянуто існування оптимальних траекторій моделі, зокрема виділено серед них магістральні.
