Сучасна освіта, яка розвивається на зламі століть, супроводжується складними суспільними процесами, що активно впливають на всі її галузі, у тому числі й на інженерно-педагогічну. Як правило, такі умови спричиняють появу нових феноменів, процесів, педагогічного інструментарію з тим, щоб фахівець міг
ефективно пристосуватися до нових умов. Одним із таких адаптаційних конструктівсучасності є інноваційна культура, яка сьогодні розглядається і на рівні країни, і на рів-ні окремого підприємства, закладу або установи, і на рівні особистості. Держава швидко відреагувала на ці процеси ”Положенням про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності”, у якому визначила процес формування інноваційної культури як один із пріоритетних напрямів розвитку освіти. Удосконалюючись, інженерно-педагогічна освіта повинна швидко враховувати ці зміни шляхом коригування професійної підготовки фахівців цієї галузі для того, щоб забезпечити їхню конкурентоспроможність на ринку праці. Сьогодення потребує реформування системи інженерно-педагогічної освіти, щоб забезпечити умови для формування інноваційної культури цих фахівців.