У статті автор зосереджується на розгортанні долі Оскара Вайльда, що зображена в книзі французького біографа Жака Де Ланглада. У методологічному плані він намагається деконструювати текст біографа, знайти в ньому провідні лейтмотиви, котрі зумовлюють основні потяги видатного англоірландського митця, зокрема його потяг до Танатосу, об"єднаний із потягом до Еросу