Статтю присвячено дослідженню особистісного в середньовічних творах XI і XVI ст. і встановленню меж між каноном епохи та авторським "я" (на матеріалі текстів "Повчання дітям" Володимира Мономаха та "Духовний заповіт" Василя Загоровського). Дослідження показали, що рівень вияву особистісного в XI ст. та в XVI ст. відрізняється, що зумовлено різним соціальним статусом авторів, відмінністю в жанрах творів та культурно-історичною мотивацією