У статті малодосліджені повісті Є. Гуцала 90-х рр. "Блуд: Україна: розпуста і виродження", "Українці в гречці", "Імпровізації плоті", "Шал", "Кліщ" потрактовано як органічну складову літературного процесу і творчості письменника, як художні зразки з рисами постмодерного письма, що мають підтекст і виразну авторську оцінку зображеного. Обрані для аналізу повісті осмислюються як застереження Є. Гуцала проти духовного руйнування українця, родини, роду, нації