Стаття присвячена розгляду спільних рис та відмінностей трьох споріднених підходів да викладання іноземних мов для спеціальних цілей у немовній вищій школі: навчання через зміст, змістовно-мовної інтеграції та іншомовної занурення. Показана принципова різниця та переваги цих підходів над традіційним професійно орієнтованим навчанням іноземної мови. Розглядаються можливості практичного впровадження таких підходів у немовних вишах та надається схема/континуум послідовних переходів від традиційного професійно орієнтованого навчання мови до навчання мови через зміст спеціальних дисциплін і до іншомовного занурення.
