У статті розглядається специфіка авторського подолання соцреалістичного канону в повісті М. Вінграновського "Сіроманець". Твір тематично-образною двоплановістю, параболічністю, наявністю гротескних та пародійних елементів входить до масиву химерної прози, існування якої було викликом соцреалістичному канонові, наслідком поступового позбавлення літератури соціальної та політичної заангажованості
