На матеріалі наукових праць Григорія Нудьги, дослідника процесів світового поширення української пісні та думи в світі, послідовника Михайла Максимовича і пропагандиста українського фольклору розкрито європейський контекст збірників "Малороссийские песни"(1827), "Украинские народные песни" (1834), "Сборник" украинских песен" (1849), а також простежено проникнення українських пісень у культуру багатьох народів світу
