У статті розглінуто особливості інтерпретації пасійного сюжету в українській апокрифіці (апокрифах та апокрифічних творах усної народної словесності (у легендах, колядках, духовних піснях)). Мотив плачу та страждання Божої Матері у заданих творах реалізується, перш за все, в опимсах внутрішнього стану Богородиці, її сприйняття дійсності, в діалогах із розп"ятим Сином. Український богородичний пасійний сюжет розглянуто у контексті взаємодії східної (грецької) та західної (латинсько-польської) традиції.