Спектроеліпсометричним методом виміряні оптичні сталі (показник заломлення і показник поглинання) мідних та алюмінієвих дзеркал з різною шорсткістю поверхні в ультрафіолетовій, видимій та ближній інфрачервоній ділянці спектру. Обчислені спектральні залежності оптичної провідності, з яких випливає, що з ростом середньоарифметичного відхилення профілю поверхні R[нижній індекс Z] від площини, взятого по п"яти максимальним горбам і п"яти максимальним западинам, оптична провідність в цілому зростає. Останнєпояснюється на основі теорії негомогенного тонкого поверхневого шару, що складається з гранул металу з оксидними та повітряними проміжками між ними.