Провадиться семантичний аналіз вживання незалежної дієприкметникової конструкції "родовий відмінок самостійний" у тексті Нового Завіту та проблеми її перекладу українською мовою. Автор висуває тезу про стилістичну нейтральність та обмежену синтаксичну варіантність звороту, що спричиняє його широке вживання лише в історичних книгах Нового Завіту. Хоча синтаксичного еквівалента цій конструкції в українській, як і у всіх сучасних європейських мовах, немає, дослідження літературного контексту та, головним чином, значень стрижневих дієслівних компонентів дозволяє розмежовувати семантичні варіанти конструкцій і відповідно відтворювати їх засобами української мови.