У статі йдеться про різнобічну діяльність І. Франка переважно як ученого в царині літературознавства, етнографії, мовознавства, економіки та публіцистики, але основний акцент словацький історик М. Даніш ставить на науковій творчості всесвітньо знаного українського інтелектуала як візантолога. Автор називає Франка українським першопрохідцем у царині візантології, наголошує на тому, що Франко вважав візантологію складовою чаестиною вивчення історії слов"ян, зокрема історії України, завважує інтерес ученого до праць знаних європейських візантологів К. Крумбахера та А. Алмазова. Високо оцінено п"ятитомну візантологічну працю І. Франка "Апокрифи і легенди з українських рукописів"
