В статті йдеться про складну позицію Сполученого Королівства в ООН щодо вирішення проблем деколонізації через неоднозначне сприйняття державою тих процесів, що розвивалися в світі після Другої світової війни. На прикладі індо-пакистанського конфлікту та південноафриканської проблеми показана роль Британії в ООН щодо врегулювання конфліктів, які мали місце в її колишніх пілеглих територіях. Здатність Британії до захисту своїх територій продемонстрована під час Фолкленської війни 1982 p., де ООН виявилася неспроможною попередити розгортання збройного конфлікту між двома її членами.
The article tells about the UK complicated position in the UNO concerning its regulation of decolonisation processes which took place after the World War II. Conflicts in South Africa, India and Pakistan were the ones for Britain to demonstrate its capability to settle down armed conflicts informer dependencies. The same was done during the 1982 Falklands War when the UNO appeared to be unable to prevent hostilities between the two UN member-states.
В статье показана неоднозначная позиция Соединенного Королевства Великобритании в Организации Обьединенных Наций в процессе решения ООН проблем деколонизации после Второй мировой войны. На примере урегулирования индо-пак&истанского конфликта и южноафриканской проблемы показана роль Великобритании в ООН в разрешении конфликтов в бывших зависимых владениях СК. Готовность Великобритании к защите своих территорий продемонстрирована во время Фолклендской войны 1982 г., гд&е ООН не удалось предотвратить развитие воєнных действий между двумя членами Организации.
