Стаття присвячена психоаналітичному методу дослідження в літературознавстві, що розглядається крізь призму духовного простору християнського богослов"я Наскрізна думка полягає в тому, що психоаналіз та мистецтво (художня література) за своєю сутністюпокликані бути аналітичним і красномовним "персоналом обслуговування" Істини - смислу нашого буття.
The article focuses on the place of psychoanalytic method in the framework of literary studies, as seen through the prism of Christian theology. The principal idea of the paper is to show that psychoanalysis and art (literary fiction) both belong to the "maintenance staff" of the Truth which makes up the sense of our living.
