Стаття робить спробу реактуалізувати можливості діалогічного мислення через призму античної та християнської філософії, продемонструвавши дієвість транцендентно-діалектичної оптики в пізнанні людиною смислу. Причому розвідка проводиться в двох площинах,як історико-філософське дослідження, але цінність якого у свою чергу залежить і від філософської насиченості.
Статья делает попытку реактулизировать возможности диалогического мышления через призму античной и христианской философии, тем самым продемонстрировав работоспособность трансцендентно-диалектической оптики в познании человеком смысла. При этом исследование проводится в двох плоскостях, как историко-философское, но ценность которого зависит от философской насищенности.
This article will make attempt to reactualize the idea of dialogical thinking through the prism of ancient and christian philosophy with a purpose to show the effectiveness of transcendentally dialectical optics in cognition of sense. Thus research also includes two-level, the first is historical philosophic, but the value of which in turn depends on a philosophical saturation.
