У статті розглядається проза Богдана Лепкого у контексті зацікавлення ним гендерною проблематикою, Аналіз творчої спадщини письменника дозволяє стверджувати, що Б. Лепкий чутливо реагівав на нові тенденції в мистецтві, а в його новелістиці на великій прозі зустрічаємо характерний для модернізму тип "нової" сильної жінки, що здатна протистояти закостенілим патріархальним нормам і не соромиться боротися за власне кохання