У статті розглядається специфіка структуротвірних елементів сюжету і композиції історичної трилогії Д. Міщенка. Аналізуються особливості кульмінаційних моментів, які своєю структурою наближають романи до епопеї; розглядається роль заголовків частин, книг та епіграфів до них; структура конфліктів і колізій, призначених для висвітлення провідної ідеї трилогії