Розглянуто романи "Чорторий" і "Хуторяни" із семитомної сільської епопеї М. Олефіренка "Час цвітіння терну" з метою осягнути засади реалізму письменника. Наголошено на його інтенції зображати українську дійсність як внутрішню цілісність, репрезентувати сільське життя колоритними героями, наділеними своїми поведінковими моделями, мовними практиками. Дослідник вважає, що М. Олефіренко гідно продовжує в зображенні українського села традиції класичної прози І. Нечуя-Левицького, Панаса Мирного, М. Коцюбинського.
