У статті йдеться про наукове поцінування визначною дослідницею, упорядницею найповнішого зібрання героїчного українського епосу Катериною Грушевською титанічної роботи, здійснюваної Порфирієм Мартиновичем протягом багатьох років, і визначення його відповідного місця в українській народознавчій науці.
Зокрема, говориться про визначення записів Мартиновича різних років підґрунтям тих теоретичних досліджень, які проводилися його наступниками, своєрідним містком, що поєднує романтичний період у збиранні думового епосу з тим напрямом, що був започаткований В.Антоновичем і М.Драгомановим.