У статті здійснено спробу узагальнення найбільш перспективних, на думку автора, підходів до пояснення природи кризових явищ у психологічній науці. Запропоновані тлумачні моделі дають змогу не тільки позначити причину того чи іншого кризового явища в науці, але й вказують на можливі шляхи його подолання у процесі пізнання.
