Представлено вірші О. Теліги, що вперше були надруковані 70 років і надалі не включалися до поетичної спадщини письменниці. Здійснено їх образно-тематичний аналіз, зроблено спробу визначити місце у мистецькій спадщині, уточнено бібліографію творів видатної представниці празької літературної групи.