Порушено низку проблем, пов"язаних зі своєрідністю художньої трансформації минулого в поезії Ліни Костенко. Звернуто увагу на неординарність підходу поетеси до висвітлення історичних тем, що виявляється у зображенні постатей, які здебільшого не були помічені іншими письменниками, у поєднанні проблеми історичної пам"яті з проблемами етики і моралі людських вчинків, у відсутності ідеалізації історичних осіб.