Досліджуються словотворчі моделі авторських оказіональних лексичних одиниць Б. Віана та Р. Кено. Класифікація операцій формування таких лексичних одиниць базується на теорії, запропонованій Ж. Дюбуа. Проводиться паралель між словотворенням латини та сучасній французької мови. Моделі, обрані Віаном та Кено для утворення нових лексичних одиниць, відповідають класифікації засобів словотворення, що існує у сучасній лінгвістичній теорії.
