Вивчення взаємодії сонячного вітру (космічної погоди) з планетарними магнітосферами, в основному, базується на фізиці намагніченої плазми. Магнітне поле Сонця і викиди плазми з нього безпосередньо впливають на Землю і на всю Сонячну систему. Процеси взаємодії сонячного вітру з магнітосферою Землі можуть відбуватися на різних рівнях. Геомагнітна активність може бути розділена на дві основні категорії: суббурі та бурі. Геомагнітні бурі можуть порушити зв"язок і навігаційне обладнання, пошкодити супутникита навіть привести до відключень електромереж. Сильні магнітні бурі є відносно рідкісним явищем. Енергія для створення таких бур надходить з сильного сонячного вітру. Фізичні процеси розсіювання цієї енергії поділяються на процеси з прямою передачею енергії і не прямими зв"язками. Головною особливістю суббур є прискорення і збудження частинок плазмового шару на геостаціонарній висоті.
The study of the solar wind and Space Weather interaction with planetary magnetospheres basically is the investigationof the physics of flowing magnetized plasmas. The Sun"s magnetic field and releases of plasma directly affect Earth and the rest of the solar system. Processes in Earth"s magnetospheres occur on a variety of scales. Geomagnetic activity can be divide&d into two main categories: substorms and storms. These storms and substorms can disrupt communications and navigational equipment, damage satellites, and even cause blackouts. Magnetic storms are relatively rare phenomena. Energy for a substorm crea&tion originates from the solar wind. The physical processes involved in dissipation of this energy are divided into directly driven processes and loading-unloading processes. The main feature of substorm is injection and excitation ofplasma sheet par&ticles into the geostationary altitude.
