Автори доводять, що хоча офіційно прецедент і не є джерелом права в Україні, але у правозастосовчій практиці він фактично існує і вимагає законодавчого оформлення. Показано недоцільність сліпого дублювання зарубіжних традицій прецедентного правозастосування. Зате встановлено формування судового прецеденту з "українським обличчям". Зокрема, розкрито перспективність розвитку на законодавчому рівні концепції jurisprudence constante. З"ясована пріоритетна роль Конституційного Суду у становленні прецедентного права в Україні.
