У статті розглянуто становлення екзистенційного (суб"єктивного) історицизму як засобу інтерпретації минулого в сучасній художній літературі. Екзистенційний історицизм у літературі США розглядається як новітня модифікація емерсонівської ідеї індивідуалізованої історії. Концепція розподілу чуттєвого й поняття гетерології Ж. Рансьєра дають можливість інтерпретувати оновлене зацікавлення літератури
суб"єктивним історичним досвідом як естетичну реакцію на порядок стосунків, встановлений у сфері інституційного, соціального й культурного.