Розглянуто теоретичні й практичні підходи до визначення та обліку витрат на поліпшення і ремонт основних засобів, інших необоротних активів. В основу поділу витрат запропоновано покласти таку критеріальну ознаку, як вплив на майбутні вигоди. Виходячи з неї, частина витрат повинна капіталізуватися і відноситися на збільшення вартості відповідних активів. Видатки на збереження активів у робочому стані, підтримання раніше визначеного рівня продуктивності слід вважати поточними витратами.
