Проводиться порівняльний аналіз дивергентних значень у семантичних структурах німецьких та українських юридичних термінів-інтернаціоналізмів, які походять із третього спільного джерела. Задля прикладної лексикографічної зручності автор пропонує змінити лінгвістичний статус таких паралельних утворень, які вважалися досі частковими інтернаціоналізмами, і розглядати їх як часткові міжмовні омоніми.