Літературу завжди супроводжують міркування про неї і намагання застосувати при її дослідженні найпродуктивніші наукові методи. Так формувалися літературознавчі напрями, течії, школи, індивідуальні почерки дослідників. Особливості їх на різних етапах розвитку українського літературознавства і критики розглянуто в контексті європейського літературознавства. Виклад матеріалу збагачено цікавими спостереженнями автора, який часто полемічно загострює власні судження, спонукаючи студента до роздумів та інтелектуального діалогу. Корисними для нього будуть і біографічні довідки про літературних критиків, теоретиків літератури
