У статті досліджуються окремі аспекти пояснення феномена хиби та хибного знання у філософії Платона через звернення до його діалогів "Теетет" і "Держава". Пропонуються аргументи, які визначають специфіку платонівської інтерпретації хиби як онтологічну парадигму у її розумінні.
The article investigates some aspects of explanation of the phenomenon of false and false knowledge in Plato"s philosophy by studying his dialogues "Theatetus" and "The Republic". The author proposes the arguments that defines the specifics of Plato"s interpretation of false as an "ontological paradigm" in its understanding.
