У статті проаналізовано вірші українських поетів XVII-XVIII ст., у яких порушено проблему єдності й протистояння духовного й тілесного начал. Особливу увагу звернуто на суто бароковий мотив суперечки душі з тілом, підкреслено прагнення
давньоукраїнських поетів збалансувати духовне й тілесне в людині