Для 16 повних сонячних затемнень 1976-2001 рр. порівнюються спостережні та модельні значення нахилу геліосферного струмового шару відносно сонячного екватора на відстанях 2.5-3.5 R[нижній індекс "символ сонця"]. Спостережні значення визначалися як кутові положення великих корональних яскравих променів, модельні - як положення точок перетину магнітної нейтральної лінії і сонячного лімба на синоптичних картах сонячної корони Хоекземи. У деяких випадках спостережні та модельні значення майже збігаються, хоча інколи різниця між ними може досягати 15-20[градусів]. У цілому модельні значення, отримані за класичною потенційною моделлю, краще узгоджуються зі спостережними положеннями корональних променів, ніж у випадку радіальної моделі.