Стаття присвячена розгляду характерних особливостей становлення історизму як специфічного типу світосприйняття людини в контексті усвідомлення нею історичності свого існування. Автором проведений ретроспективний аналіз історико-філософських рефлексій античності, середньовіччя, Відродження та доби Просвітництва, котрі обумовили в майбутньому концептуалізацію історизму в якості наукової методології історичного пізнання.