Пропонується критичний аналіз політичної соціології модернізації С. Хантінгтона. Наголошується, що Хантінгтонове визначення політичного розвитку як інституціоналізації, його концептуалізація політичної модернізації як раціоналізації влади, структурної диференціації і розширення політичної участі, а також упровадження ним концепції політичного занепаду є напрочуд актуальним доробком для вивчення трансформації пост ленінських суспільств. Разом з тим недооцінка Хантінгтоном волюнтаристської участі та переоцінка позитивного впливу концентрації влади ленінськими режимами змушують нас відокремлювати його наукові узагальнення від приписів політичного реформування.