У статті здійснено спробу аналізу рефлексії романтичного історизму в літературознавчому доробку М.С. Грушевського. Обгрунтовується, що вчений намагався здійснити не детальну реконструкцію літературних процесів, а відтворити духовний стан народу, чим і пояснюється його звернення до світових та національних традицій романтизму