Аналізується співвіднесення ідей німецької класичної філософії та німецького романтизму зі спадщиною вітчизняної філософської культури (насамперед Г. Сковороди) і доводиться закономірність романтично-ірраціоналістичних світоглядних аспектацій у творчості основоположника нової української прози Г. Квітки-Основ"яненка.