Стаття присвячена семантичним особливостям конфесійної ономастичної лексики, зокрема назв Богородиці, та її стилістичному навантаженню в українській поезії. у процесі аналізу доводиться, що поетичне мовлення 60-80-х роеів ХХ століття використовує такі теоніми для творення різноманітних художніх образів, орієнтуючись передусім на конфесійну і літературну традиції