У статті розглянуті методичні проблеми викладання соціології з позицій розгляду співвідношення теоретичного і практичного рівнів соціологічного знання. Здійснюється аналіз двох висхідних моментів - специфіки системи освіти, тих класифікацій і способів мислення, що формуються даною соціальною інституцією, з одного боку; і ситуацією в середині самої соціологи як науки, що здатна продукувати знання особливого роду - знання, що претендує на статус активної участі в житті суспільства і уможливлює конструювання соціальної реальності - з іншої. Зокрема визначається важливість формування навичок соціологічного мислення у щільному зв"язку із закріпленням теоретичного знання практичними прикладами, що і дозволяє ефективно розвинути соціологічну уяву студентів, провокуючи їх на зміни самого розуміння соціального світу.
The methodical problems of sociology teaching from point of view of correlation between theoretical and practical levels of sociological knowledge are examine in the following article. Two principal moments are analyses - the specific of educational system, classifications and the ways of thinking which formed by this social institution, from the one side; and situation in sociology as a science which allowed to producing the special knowled&ge that pretend to the status of active participation of life and making possible to construct a social reality - from the other. The impotence of forming the sociological thinking skills in tight interrelation with confirmation of theoretical knowle&dge"s and practical examples are marked off as so, that allowed to effective developing of sociological imagination of students and provoking to changes in their understanding of social world.
