У статті аналізується стан Українського приватного телебачення у другій половині 90-х рр., а саме: намагання редакцій удосконалити ефірні традиції та відмовитися від ролі "кишенькового" засобу масової інформації для окремих бізнесово-політичних груп, щовиявляється у можливостях чиновників і представників бізнесу справляти явний і прихований вплив на редакційну політику телекомпаній. Модель регіональної телекомпанії розглядається як система економічних та ідеологічних чинників, комплексний аналіз яких дозволяє осмислити специфічні риси телебачення як феномена телевізійної комунікації.
In the article the state of Ukrainian private television is analysed in the second half of 90th, namely attempt of releases to perfect ethers traditions and to give upthe role of "pocket" medium of communication for separate business-political groups, that shows up in possibilities of officials and business representatives to have obvious and hidden influence on the editorial policy of broadcasting companies. The modelof regional broadcasting company is examined as system of economic and ideological factors the complex analysis of which allows to comprehend the specific lines of television as the phenomenon of televisional communication.
