Стаття присвячена висвітленню конкретних мовних фактів, які відбивають взаємодію живої давньоруської мови зі слов"янською на лексичному та синтаксичному рівнях. Складність процесу становлення мовних засобів давньоруської літературної мови привертає увагу багатьох дослідників. Спостереження за функціонуванням мовних одиниць у східнослов"янській писемності давньокиївської доби свідчать, що актуалізація семантики лексем, словосполучень і складніших за попередні синтаксичних конструкцій, таких як зворот давальний самостійний або пряма мова, нерідко відбувається під впливом старослов"янської писемної традиції.