Стаття є частиною праці, у якій здійснено спробу інтерпретації низки образів-символів міфопоетичної моделі світи у творчості І. Франка: чотирьох першоелементів світобудови (земля, вогонь, вода, повітря), астральних (сонце, місяць, зорі), різних метеорологічних явищ (небо, дощ, вітер, хмари, блискавка, грім, веселка), локально-темпоральних континуумів і опозицій (світове дерево - дерево життя, дорога - шлях, гора, свій - чужий, верх - низ, день - ніч, сакральний час - профанний час), кольорів (червоний,білий, чорний), чисел (два, три, чотири, сім, дванадцять) тощо. Зокрема досліджується ейдологічна парадигма міфологами Землі-Матері.
