Події, що відбулися в Східній Європі та Радянському Союзі, відкривають перед дослідниками партійних організацій великі можливості для уточнення й перевірки теоретичних положень, виведених на основі західного досвіду. Звичайно, вторинні політичні прогнози значно менш ефективні, аніж ті, за якими роблять основні теоретичні узагальнення. Однак, за одержаними даними, в посткомуністичній політиці передусім однотипні партії зазнають геть відмінних змін. Дослідження дасть можливість не лише набагато краще зрозуміти, чому партії розвиваються саме так чи так, а й передбачити майбутні обриси політичного життя й демократії в посткомуністичному світі.
