У статті розглядаються поеми М. Бажана 1930-х рр. "Число", "Смерть Гамлета", "Трилогія пристрасті", "І сонце таке прозоре..." З"ясовано філософське навантаження сюжету, особливості індивідуальної мікропоетики і стилістики, основаних на художньому експериментуванні.