Саме слово "корупція" означає зловживання, що полягає у використанні законодавства чи публічної влади в приватних інтересах одних осіб на шкоду приватним інтересам інших. Законодавство й публічна влада - це інструменти, покликані забезпечити порядок усуспільному житті, заснованому на соціальних законах. Цей порядок є основою справедливості в розподілі соціальних благ між людьми. Зловживання законодавством і публічною владою є свавіллям, порушенням порядку, а отже, й соціальної справедливості. Тому корупція - це завжди використання особою законодавства чи публічної влади на шкоду своїм ближнім. Вона є не лише порушенням правопорядку, а й аморальним учинком і гріхом. Відповідно до принципу соціального натуралізму суть корупції в тому, що вона єпроявом сваволі й ілюзій людей, тобто це такий прояв волі та свідомості, який порушує природні закони суспільного життя людей.
