Дочасні травневі вибори мера Києва й депутатського корпусу міста наочно продемонстрували всі вади актів законодавства, якими регулюються статус Києва як столиці нашої держави, повноваження органів влади міста, порядок їхнього обрання, й знову спонукали експертів заговорити про потребу корекції відповідних законів, передусім Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" (далі - Закон про столицю). Поділяючи точку зору про необхідність змін, які, на мій погляд, давно назріли, спробую аргументувати її у рамках матеріалу, що пропонується до уваги читачів. Ще напередодні позачергового цьогорічного волевиявлення городян мені доводилося наголошувати, що вибори, хоч кого було б обрано, самі по собі для поліпшення стану справ у місті нічого не дадуть, бо питання набагато складніше, ніж здається на перший погляд. Простою заміною окремих людей на міському олімпі справі не зарадиш.
