Останнім часом літературознавство все частіше та частіше звертається до таких, здавалося б, дивних для цієї науки категорій, як категорії тілесності. Дехто з учених говорить навіть про "дискурс тілесності" [див., наприклад: 3, 204-205; 9, 36, 39]. Протезагальноосвітня школа, як це часто діється, залишається поки що осторонь цього, на нашу думку, важливого та продуктивного інструментарію, за допомогою якого аналіз літературних творів може набути ще глибшого та несподіваного виміру. У зв"язку з цимметоюцієї статті є репрезентація суті та можливостей однієї з фундаментальних категорій тілесності - категорії пам"яті, в аспекті вивчення художніх творів, у тому числі на уроках української та зарубіжної літератури в школі. Отже, крім того, що пам"ять має вочевидь тілесний характер, вона може цілком виправдано претендувати на онтологічний статус. З погляду онтології пам"ять передусім пов"язується із раціональною сферою, і однією з її засадничих характеристик є безпосередній зв"язок пам"яті з минулим та теп
